Bannerbild | zur StartseiteBannerbild | zur Startseite
Link zur Seite versenden
 

Tрадиційна щорічна проща до м. Пух

6 липня 2024 року в Апостольському екзархаті для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії відбулась традиційна щорічна проща до м. Пух, де у місцевому храмі зберігаються мощі блаженної Едіґни, яка є онучкою київського князя Ярослава Мудрого.

У храмі Святого Себастіана паломників зустрів о. Володимир Війтович, адміністратор катедрального храму Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен, який очолив Божественну Літургію, а по завершенні молитви благословив людей мощами блаженної Едіґни.

З духовним словом до українців звернувся у часі проповіді о. д-р Мирослав Лопух, який наголосив на мудрості розпізнання важливих пріоритетів у житті людини. Зокрема проповідник застановився над постаттю блаженної Едіґни, яка присвятила своє життя служінню людям, яким являла через свою молитву та цілительні здібності Божу любов.

Пригадуємо, що Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав проголосив оновлений Місяцеслов УГКЦ, який був затверджений на Синоді Єпископів УГКЦ, що проходив у Римі 3–13 вересня 2023 року. «До оновленого Місяцеслова були внесені деякі святі, наприклад св. Едіґна, онучка Ярослава Мудрого, що була пошанованою в латинській традиції. Вона — блаженна цілої Католицької Церкви і шанована, особливо у Німецькому екзархаті, що є частиною нашої Церкви. Тому св. Едіґна тепер внесена в календар і буде популяризуватися», — прокоментував дану подію владика Андрій Хім’як, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

Довідка:

Блаженна Едіґна — онука київського князя Ярослава Мудрого. Вона є спільною святою для України, Франції та Баварії. За легендою, не бажаючи вийти заміж за нелюба, у 1074 році Едіґна вирішила втекти до Києва і, прямуючи на Схід, залишилась у баварському селі. Протягом 35 років вона жила в дуплі велетенської липи біля місцевої церкви, молилася, займалася цілительством, учила людей грамоті. Едіґна відійшла у вічність у 1109 році, а у 1600 була беатифікована Церквою як блаженна.

Після її смерті з липи текла цілюща олія, але вона висохла, коли її намагалися продати за гроші. Реліквії Едіґни знаходяться в скляній вітрині на лівому вівтарі у храмі Святого Себастіана. Вперше вона письмово згадується в 1347 році у документі про смерть імператора Людвіга IV, який загинув біля Пуха. У 1624 році єзуїт Маттеус Радер написав історію її життя після огляду її тіла. Паломництвом опікувався монастир у Фюрстенфельдбруку.

Стара 1000-літня липа біля церкви на цвинтарі в Пуху, як кажуть, належала Едіґні. У 1970-х роках парафіяльну церкву було відремонтовано; кістки, знайдені у фундаменті вівтаря, були ідентифіковані як кістки Едіґни. А кожні десять років в містечку ставиться п’єса «Edigna».

В іконографії блаженну Едіґну зображають на возі з волом, або у липі. Також вона є покровителькою при захворюваннях худоби і оберігає від злодійства.