26 лютого проголошено днем пам'яті блаженної Едіґни
На Синоді Єпископів УГКЦ, що проходив у Римі 3–13 вересня 2023 року, до Місяцеслова УГКЦ було внесено день пам’яті блаженної Едіґни — 26 лютого.
Блаженна Едіґна — правнучка святого рівноапостольного князя Володимира Великого та онука правителя Київської Русі Ярослава Мудрого. Її життєпис є цінною складовою історії Русі-України та обʼєднує сьогодні три народи — український, з якого вона походить, французький, у якому народилася, та німецький, якому служила майже усе своє життя.
Емма-Едіґна народилася 1055/1058 рр. у Франції. Її батьком був французький король Генріх І, а матірʼю — королева Франції та київська князівна Анна Ярославна. Такий союз став можливим через активну династичну політику батька Анни — Ярослава Мудрого.
Використовуючи матримоніальні союзи свіх дітей в якості інструмента зовнішньої політики, Ярослав створював міцні звʼязки з багатьма європейськими державами та династіями.
Починаючи від XVII і до XIX століття знаходимо численні письмові згадки та розповіді про життя блаженної діви Едіґни, про її служіння, чуда, що сталися за її заступництвом та велике пошанування серед народу Баварії. Саме із цих джерел та усного передання викристалізувалася історія життя блаженної, яка відома нам сьогодні: Едіґна прибула у землі Німеччини із Франції, походила із королівської родини та була дочкою короля Франції Генріха I (1031–1060) і королеви Анни Ярославни.
Заради обіцянки дівицтва та задля свого нареченого Господа Ісуса Христа взяла на себе добровільне вигнання та, бажаючи уникнути примусового подружжя, покинула королівський двір та вирушила на схід. Дорогою Едіґна потрапила у Баварію, де її підібрав селянин на своєму возі, запряженому волами, на якому також були півень та дзвінок.
За переданням, біля містечка Пух, біля якого вони проїжджали, воли самі зупинилися, півень прокукурікав і задзвонив дзвіночок. Едіґна сприйняла цей знак за Боже провидіння та залишилася жити та служити на цьому місці. Вона оселилася в порожнині стовбура великої липи (ця липа стоїть до сьогодні поруч із церквою св. Себастіана) та жила там протягом 35 років, служачи Богові та наслідуючи Христа у молитві, чуваннях, чистоті та пості.
Ще за життя Едіґна була відомою своїми добродійствами та праведністю і була високо шанованою серед місцевого населення. Вона зійшла з престолу, щоб наслідувати Христа, служити своїм ближнім, навчаючи їх грамоти, лікуючи хвороби, ділячись своїми знаннями та вірою. Вона відмовилась від королівських привілеїв, щоб здобути скарби на Небі, а обравши життя пустельниці у близькості до Творця, стала прибіжищем для людей, які шукали допомоги та пристановища у бурях щоденного життя.
До сьогодні блаженна Едіґна залишається прикладом служіння, відданости ближнім та вірності Богові. За переданням, після переходу блаженної з земного життя до небесної батьківщини 26 лютого 1109 року, з липи, у якій жила Едіґна, потекла олія, але вона висохла, коли люди спробували продати її задля наживи.
Варто додати, що в Апостольському екзархаті для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії відбувається традиційна щорічна проща до м. Пух у першу суботу місяця липня.
Також важливою подією стало те, що 25 травня 2024 року, члени Постійного Синоду єпископів УГКЦ на чолі з Блаженнішим Святославом вшанували блаженну Едіґну у храмі Святого Севастіана м. Пух, де спочивають її мощі.
«Блаженна Едіґна, яку ми сьогодні вшановуємо, є джерелом благодаті Святого Духа», — зазначив тоді Глава УГКЦ.
А згодом, 29 вересня 2024 року, Преосвященний владика Богдан звершив чин освячення ікони блаженної Едіґни, яку вмонтовано в іконостас катедрального храму Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен.
Також Літургійна комісія Апостольського екзархату підготувала на 2025 рік григоріанський календар українською та німецькою мовами під назвою «Едіґна — блаженна, яка об’єднує народи», в якому до кожного місяця року подана інформація про блаженну Едіґну
А відтак, 21 січня 2025 року, кардинал Райнгард Маркс, архиєпископ Мюнхена і Фрайзінга, передав владиці Богдану, апостольському екзарху для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, мощі блаженної Едіґни, які будуть встановлені у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен і в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового у Києві.
Нагадуємо, Місяцеслов — це перелік нерухомих свят і днів пам’яті святих та блаженних, яких вшановують в Українській Греко-Католицькій Церкві впродовж літургійного (церковного) року, що розпочинається 1 вересня.
Джерело: Українська Церква в Німеччині